Проблеми нашого управління сьогодні
Не тільки нашу улюблену Україну, але навіть наш факультет не оминає віковічна проблема в парламенті. Чому ці проблеми існують в Верховній раді—зрозуміло, але чому їх позбавитись не можемо ми—не ясно. Не варто, напевно, задирати гордо доверху голову, а навчитись цього у своїх же сусідів, - студентів інших ВУЗів і не вважати, що ми є найкращими. Доцільніше зізнатись, що парламенту де-факто в нас немає і пересічні студенти навіть і не здогадуються про його юридичне існування. Це дивно, адже для нас створені всі умови для активної діяльності і стає просто смішно, коли на численні запитання наші активісти посміхаються і роблять вигляд, що невтомно працюють. Редакція вирішила поговорити з головою парламенту Міжнародного університету фінансів (входить до складу навчально-методичного комплексу НТУУ “КПІ”) Санченко Сашком про їх перші кроки, роботу та перспективи.
Як довго в МУФ існує парламент? Хто перший його очолив?
Студентська Рада в нашому Університеті існує вже 2,5 роки. Створив та очолив я. Вибори відбуваються 1 раз на рік.
Чи надає ваше керівництво якусь матеріальну допомогу?
На даний момент почало надавати ( на поїздки команді
КВН, на святкування Дня Університету). В перший рік існування нічого не надали, в другий - дуже мало, а зараз ми в їх очах посерйознішали, тому
на нас більше зважають і виділяють кошти.
Чи є у вас окреме приміщення?
Cкоро має бути, але це приміщення ми випрошували протягом 2,5 років. (Загалом про приміщення і фінансування: немає жодного закону або нормативного акту, який би зобов’язував університет виділяти кошти, приміщення, комп’ютери для роботи студентської ради, тому все що Уніерситет надає -
результат діяльності Студради і її діалогу з Ректоратом!)
Як взагалі у вас з активністю студентів, скільки людей налічується в парламенті?
Студентська Рада, як представницький орган, налічує
8 людей, а як сукупність людей, які зайняті в роботі відділів, то налічується приблизно 20. (ред.—всього на денній формі налічується 400 чол., а на одному курсі навчається приблизно 70-80 чол.)
У вас є структурні підрозділи, розподіл роботи між студентами?
Студентська Рада формує відділи. У нас є відділи: культурно-масовий, спортивний, інформаційний (сюди також газета входить). Також паралельно існують такі проекти, як КІНОКЛУБ, ВИЇЗД ПЕРШОКУРСНИКІВ, який не відноситься до жодного з відділів. Вся інша діяльність є підпорядкована якомусь відділу.
Чи розробляєте плани на рік/семестр всім складом?
План розробляємо, але кожен для свого відділу. Плани на майбутнє: не зупинятися, розвиватися, кожен рік намагатись запроваджувати додаткові проекти.
Що можете порадити першопрохідцям?
Першопрохідцям в даний момент варто відвідати одну з шкіл Студентського Самоврядування або почитати літературу про Студентське Самоврядування, адже саме там розглядаються проблемні моменти Самоврядування та шляхи оптимізації роботи ОСС (ред.- Органу студентського Самоврядування). Коли я починав, таких шкіл ще не було, тому все доводилося пізнавати самому, що також досить реально. Тобто моя порада першопрохідцям : вчіться на досвіді здобутому людьми, які працюють в ОСС не перший рік та самі намагайтесь робити різні заходи, адже власний досвід - найцінніший! Треба мати надію, що активісти нашого факультету візьмуть цю інформацію до уваги, адже не зовсім зрозуміло, що буде після виборів нового голови парламенту. Є всі шанси залишитись на тому ж місці і дуже можливо, що все буде залежати саме від позитивної популярності людини, яка візьметься за реформування нашого парламенту.
scherbina
Куточки України: шлях на сніговий захід
Коломия.
 Скоро сесія, а за нею найпрекрасніший тиждень – канікули. Звичайно багатьом з нас хотілося б провести їх у якомусь затишному і водночас мальовничому куточку нашої країни. Саме одним з таких і є Коломия. Тут можна зупинитися в комфортабельному готелі, тут можна збагатитися в знаннях про карпатський регіон, нарешті, з Коломиї можна сміливо вирушати у подорожі по місцевим пам`яткам культури та природи. А коломийські вулички так і заманюють прогулятися ними. Причому навіть в сильний мороз можна сміливо вирушати в мандри – в місті безліч різноманітних магазинчиків, де можна ознайомитись з усім – починаючи від місцевих солодощів, до витворів народного мистецтва. Також не скупе місто і на всілякого роду кафе, в яких можна насолодитися гарячою кавою. Місто Коломия було збудовано на річці Прут, яка не замерзає в найсуворіші морози. В часи коли в місті висіли польські прапори (13 – 18 ст.), місто стає крупним торговим центром. Купці, що проїжджали із Молдови в Польщу, мали неодмінно тут зупинитися і виставити на продаж свій товар. Але, як і всяке місце на перехресті доріг, Коломия часто потерпала від спустошливих набігів турків і татар. Свідком цих подій є Благовіщенська церква на кладовищі 1587 року, яка вважається одним з найкращих зразків гуцульської народної деревяної архітектури. Сьогодні Коломия є неформальним об’єднаним центром Гуцульщини і Покуття, де можна ознайомитися з мистецтвом цих регіонів в музеї народного мистецтва ім.Іосафата Кобринського. Цей музей – в центрі міста, де збереглася забудова кінця 19 – поч. 20 століть, затишними внутрішніми двориками з відкритими балконами по периметру.
Особливо вражає будівля ратуші. Сучасним символом міста стала 11-метрова будівля Музею Писанки, яка з’явилась тут в 2000 році (в музеї є понад 12 тисяч писанок з різних країн світу). (якщо надумаєте відвідати цей романтичний куточок, - можете зупинитись в готелі Писанка за адресою:пр.Чорновола. 41, тел. (03433) 2-03-56, 2-02-04).
Отже, після вдалого здавання іспитів саме час поринути у світ старих кварталів, вузеньких вуличок та таємничого гуцульського колориту.
Mila
Італія. У Новий Рік з вікон летять праски і старі стільці
У Італії Новий рік починається 6 січня. За традиціями, в цю ніч на чарівній мітлі прилітає добра Фея Бефана. Вона відкриває двері маленьким золотим ключиком і, увійшовши до кімнати, де сплять діти, наповнює подарунками дитячі панчохи, спеціально підвішені до каміна. Тому, хто погано вчився або пустував, Бефана залишає щіпку золи або вуглинку. Італійський Дід Мороз - Баббо Натале. У Італії вважається, що Новий рік треба починати, звільнившись від всього старого. Тому в Новорічну ніч прийнято викидати з вікон старі речі. Італійцям цей звичай дуже подобається, і вони виконують його з пристрастю, властивою мешканцям південя: у вікно летять старі праски, стільці і інший непотріб. Згідно прикметам, місце, що звільнилося, неодмінно займуть нові речі.
Франція. Головне - обійняти бочку з вином і привітати її зі святом
Французький Дід Мороз - Пер Ноель - приходить в новорічну ніч і залишає подарунки в дитячих черевиках. Сантони - дерев'яні або глиняні фігурки, які ставлять біля ялинки. За традицією, хороший господар неодмінно повинен чокнутися з бочкою вина, привітати її зі святом і випити за майбутній урожай.
ЮАР. Поліція закриває квартали для руху транспорту - з вікон летять холодильники
У промисловій столиці цієї держави - Йоханнесбурзі - жителі одного з кварталів традиційно відзначають Новий рік, викидаючи з вікон різні предмети - від пляшок до великогабаритних меблів. Поліція ЮАР вже закрила квартал Хілброу для руху автотранспорту і звернулася до тих, що проживають в районі з проханням не викидати холодильники з вікон в новорічну ніч. За словами представника поліції, у зв'язку з існуючою традицією цей квартал вважається найнебезпечнішим в місті.
Куба. З вікон виливають воду
Кубинці напередодні Нового року заповнюють водою весь посуд, який є в будинку, а опівночі починають виливати її з вікон. Так всі жителі острова Свободи бажають Новому року світлого і чистого, як вода, шляхи. А поки годинник б'ють 12 ударів, необхідно з'їсти 12 віноградинок, і тоді добро, згода, процвітання і мир супроводжуватимуть тебе всі дванадцять місяців.
 В усі часи жінки мали проблеми з чоловіками. Спочатку стоїть проблема як затягнути їх під вінець, потім - як здихатись ноші, яка виявилась непосильною...В XVII сторіччі, в славному місті Парижі, жила собі така жіночка, вдова ювеліра Монвуазена, - Катрін Деей, чи просто, як її називали її шановні клієнтки, - матуся Вуазен. Саме вона допомагала вирішувати подібну проблему досить радикальним способом. Настільки радикальним, що її справою зайнялась комісія, зібрана Людовіком XIV, яка отримала назву „вогняна палата”. Результати її роботи не змусили на себе чекати - в садку Вуазен було знайдено 2500 дитячих трупиків та нерозвинених ембріонів, а вилученої отрути вистачило щоб відправити у кращий світ половину остогидлих чоловіків чарівних француженок! Однак, королівського прокурора -Ларейні- бентежили зовсім не пересічні отруєння і навіть не підпільні аборти, а те що серед клієнток були особи добре знані і шановані при дворі. Її послугами, наприклад, користувались герцогині Орлеанська, Бульонська та сама маркіза де Монтеспан, яка заступила місце фаворитки Людовіка XIV Лавальєр (остання прийняла постриг).
Вуазен була посередницею між відомим в певних колах абатом Гібуром, який 25 років практикував чорні меси в полишеній церкві Сан-Марсель, та придворною камарільєю. Спектр послуг, які надавали Гібур та Монвуазен, був досить широким. Коли вищезгадані графині надумували позбутися непотрібних чоловіків, боячись користуватись модним тоді миш’яком, бо прах спаленої на вогнищі 17 червня 1670 року відомої отруювачки маркізи де Бранвільє ще ширяв у повітрі, вони доручали Гібуру проводити обряди служіння Сатані. Ось і у мадам де Монтеспан з’явились проблеми. Людовік закохався у юну маркізу де Фонтан, що загрожувало їй відставкою. Монтеспан, могутня фаворитка, яка подарувала його величності чотирьох дітей, переживала тепер важкий момент „зміни караулу”. Вона звернулась до чорного мага Гібура. Тричі вона просковзала у полишену церкву до Гібура, щоб оголеною лягти на кам’яний вівтар. Перерізавши на честь Асмодея та Астарота горло чергового немовляти, Гібур тричі наповнював кров’ю чашу, яку, згідно ритуалу чорної магії, ставив між ніг королівської фаворитки, але чаклунство не діяло! А чи могло воно подіяти так, як на це сподівалась Монтеспан? Вона не відала, що, за настійним проханням герцогині Ангулемської, мадам де Вітрі, безпринципний абат служив месу задля її загибелі...
Скориставшись вкотре послугами Вуазен, зневірена Монтеспан наказала виготовити спеціальний пакет, щоб отруїти короля, а для гадюки потайної Фонтан вона замовила отруєні рукавички. І треба ж такому трапитись, що саме в цей момент поліція здійснила арешти!..З 10 квітня по 21 липня 1682 року „вогняна палата” провела двісті десять засідань, перед нею пройшло 442 звинувачених, вона виписала ордера на арешт 367 чоловік (218 з них були ув’язнені ), засудила на страту 34 чоловіки, п’ятьох відправили на галери, 23 чоловіки були засуджені на вигнання із країни. Судді дуже активно зацікавились дамами знатного походження, які на думку прокурора Ларейні, подавали поганий приклад і тому заслуговували публічного покарання. Ларейні довго переконував короля в необхідності подібних заходів.
Однак, як виявилось, не всі чоловіки поспішають зректись своїх коханих лиш з’являються якісь неприємності! Людовік, оберігаючи свою фаворитку, розпустив суд. Він сам зібрав суддів і особисто ствердив вирок на спалення Вуазен та ще одної знахарки. 22 лютого 1680 року мадам Вуазен, охоплена полум’ям вогнища, скрикнула „Ісусе, Маріє!”. Її прах розвіявся швидше, аніж пам’ять про неї. Багато століть згодом вона знову повернеться до життя, щоб відвідати Бал у Сатани Булгакова...Занедбану коханку Монтеспан було відіслано з рентою в 20 тисяч ліврів у власну маєтність, а сатаніста Гібура було посаджено у в’язницю.Ми ніколи б не дізнались про цю історію коли б Ларейні виконав королівське доручення і всі документи по цій справі було б спалено. Отож, прокурор не виконав наказ і справа була здана в архів, з якого її вихопив вихор революції 1792 року.Ця історія не закінчується, як не закінчуються всі історії кохання та зради, коли через великі почуття люди чинять великі злочини. Це як у Евріпіда:
„Коль преступить закон - то ради царства;
А в остальном его ты должен чтить...”
Стефанія
|
